Taxe d’habitation — місцевий податок, який раніше стягувався з будь-якого житла, займаного власником або орендарем на 1 січня.
З 1 січня 2023 року податок на проживання для основної резиденції (résidence principale) повністю скасований для всіх. Він залишається чинним лише для окремих категорій житла, зокрема вторинних резиденцій (résidences secondaires), незайнятих приміщень тощо.
Хто платить
- Якщо житло є вторинною резиденцією (не основним місцем проживання) — податок залишається.
- Якщо об’єкт — незайняте приміщення або тимчасово не використовується, можуть застосовуватися спеціальні податки (taxe sur les logements vacants).
- Звільнення від податку для основної резиденції діє без жодних умов щодо доходу чи майна.
Як розраховується
Основний метод розрахунку такий самий, як і для інших місцевих податків:
Кадастрова орендна вартість (valeur locative cadastrale) × ставка, встановлена місцевими органами = сума податку.
Приклад розрахунку: квартира в Антібі (вторинна резиденція)
Для власника трикімнатної квартири площею 80 м², розташованої в Антібі, за 100 м від моря, у резиденції класу люкс, податок на проживання розраховується так:
-
Кадастрова орендна вартість 1 м² — 10,42 €
-
Річна орендна вартість: 10,42 € × 80 м² × 12 міс. = 10 000 €
-
Оподатковувана база = 60 % від 10 000 € = 6 000 € (для Taxe d’habitation застосовується приблизно 60 % від valeur locative cadastrale)
Далі застосовуються ставки місцевої адміністрації:
-
Комунальна ставка — 16,50 %
-
Департаментальна ставка — 8,00 %
-
Спеціальні збори (міжкомунальні та регіональні) — 1,00 %
-
Надбавка за вторинну резиденцію (у Антібі застосовується +60 %)
-
(16,50 % + 8 % + 1 %) × 1,6 = 40,8 % сукупна ставка
Підсумковий розрахунок: 6 000 € × 0,408 = 2 448 €
Особливості
- База розрахунку визначається станом на 1 січня податкового року.
-
Ставки (taux) відрізняються залежно від комуни та міжкомунального об’єднання.
-
У деяких населених пунктах, особливо в зонах з дефіцитом житла, для вторинних резиденцій можуть запроваджуватися додаткові надбавки до 60 % від базової ставки.
Що важливо знати
-
Якщо об’єкт є основною резиденцією — податок не застосовується з 1 січня 2023 року.
-
Якщо об’єкт є вторинною резиденцією — податок діє й може бути підвищений через надбавки.
-
Податок нараховується за весь рік, навіть якщо власник змінився після 1 січня.
-
Термін оплати та надходження повідомлень — восени (зазвичай у листопаді), залежно від регіону.
-
У разі зміни статусу об’єкта (наприклад, переведення з вторинної в основну резиденцію) необхідно повідомити податкову службу.
